У 1927 році у керівника студії Луїса Майера виникла ідея створити організацію, спрямовану на благо кіноіндустрії. Його підтримали 36 діячів тодішньої кіноеліти. Усі вони задумали заснувати організацію, яка виступала б посередником у різних трудових конфліктах і вдосконалила образ Голлівуда у всьому світі. Основною метою заснування Академії було об'єднання в союз усієї кіноіндустрії Америки. Дев'ять ключових кінокомпаній країни і п'ять спілок підписали «Базову угоду кіностудій». Так була заснована Міжнародна академія кінематографічних мистецтв і наук.

Вирішили, що членами Академії можуть бути актори, режисери, сценаристи, оператори та продюсери. Першим президентом, який очолив Академію, став Дуглас Фербенкс. У травні 1927 року Академія офіційно відкрилася, як некомерційна організація. Саме подяки цій організації ви могли неодноразово чути у переможних промовах лауреатів Оскара.

Першу нагороду Академії вручили тоді, коли кінематограф тільки почав озвучуватись — 16 травня 1929 року. Церемонія нагородження відбулась у готелі Hollywood Roosevelt Hotel під час бенкету, де було 270 присутніх. Найперша статуетка дісталася Емілю Яннінгсу, який був визнаний найкращим актором за ролі у фільмах «Останній наказ» та «Шлях усякої плоті» (англ. The Way Of All Flesh, 1927). 1929 року було видано 15 статуеток, і всі, крім однієї, дісталися чоловікам. Наступного року кількість статуеток була зменшена до 7-ми: 2 за акторську гру, і по одній за найкращий фільм, режисуру, сценарій, операторську роботу та художнє оформлення.

Існує кілька версій, чому статуетка отримала назву Оскар. Згідно з першою легендою, секретар кіноакадемії, після того як вперше побачила нагороду, вигукнула: "Так це ж мій дядько Оскар!". При цьому був присутній журналіст, який потім згадав у своїй статті, що співробітники кіноакадемії називають статуетку Оскаром.

За другою версією, золотий лицар нагадав актрисі Бетт Девіс її чоловіка Хармона Оскара Нельсона. Пізніше Девіс неодноразово заявляла, що саме вона першою назвала премію Оскаром.

До речі, інтрига, яка супроводжує нині оголошення результатів, раніше була відсутня. Як правило, першими дізнавалися про результати журналісти, яким надавалися дані про переможців о 23:00 годині в ніч проти вручення нагороди. І тільки у 1941 році затвердили систему, за якою імена переможців розміщувались у конвертах, а конверти розкривалися безпосередньо на церемонії. Хтозна, можливо, традиція минулого врятувала б жменьку зіпсованих нервів усьому касту «Ла-ла-ленду» та «Місячного сяйва». Адже ті у недалекому 2016 через неімпровізовану плутанину вмудрилися поділити одну сцену для номінації «Найкращий фільм».

Оскароносна помилка: "Місячне сяйво" отримує статуетку після помилкового оголошення "Ла-ла-ленду", Oscars

У 1988 році технічну премію від кіноакадемії отримав найбільш популярний українець Голлівуду – Юджин Мамут. За чверть століття в Голлівуді виходець із Харкова доклав зусиль до створення спецефектів для найкасовіших картин світу – від «Брудних танців» до легендарної «Матриці». Однак заповітну статуетку Євген отримав за фільм «Хижак». Кінокритиків вразив його прибулець, який в кадрі то з'являвся, то розтягувався, то зникав. Такого «еластик-ефекту» Мамут досяг за допомогою 1200 смужок масок, які по черзі перекривали кадр. Цей же прийом він використовував, моделюючи політ кулі в оскароносній «Матриці».

У 1992 році за своєю першою статуеткою на сцену піднявся один з найвідоміших акторів Голлівуду – Джек Пеланс. «Я українець, мене звуть Володимир і справжнє моє прізвище – Палагнюк» – гордо заявляв актор. Зазвичай Джек знімався в бойовиках і вестернах, але його заповітною мрією залишалася комедійна роль. І коли йому випав шанс зіграти в комедії «Міські піжони», актор виклався настільки, що навіть отримав заповітний «Оскар».

Один з найвагоміших «Оскарів» в скарбницю української гордості принесла ікона світового вокалу – українська співачка Квітка Цісик. Дівчина народилася в Нью-Йорку, але українська мова та пісні завжди звучали в сім'ї іммігрантів із Західної України. Саме Цісик виконала саундтрек до фільму «Ти світло мого життя». І ця пісня настільки зворушила кіноакадеміків, що в 1978 році вони визнали її кращим саундтреком до кінофільму.

Своєю «рятівницею» голлівудські зірки називали харків'янку Варвару Каринську, адже вона прямо на знімальному майданчику могла створити з підручних засобів костюми, які приводили в захоплення навіть найбільш примхливих актрис. Каринська з азартом бралася за роботу з Марлен Дітріх, Вів'єн Лі, Інгрід Бергман, хоча їх темпераментний характер наганяв страх на весь Голлівуд. А в 1949 році костюми художниці для фільму «Жанна Д'Арк» вразили навіть журі кінопремії. І коли тендітна жінка піднялася на сцену за статуеткою, разом з нею встав і весь зал.

Лише перша церемонія нагородження уникла медіависвітлення. Починаючи з наступної, другої, нагородження «Оскаром» завжди висвітлюється масс-медіа. З 1942 року традиція вручати нагороди під час бенкету була припинена — зросла кількість охочих бути присутніми на церемонії, та й військовий час зробив це непрактичним. Тому надалі церемонію проводять у театрах або концертних залах і глядачі всього світу нині можуть спостерігати за врученням найпрестижнішої кіно нагороди наживо. Нагадаємо, цьогоріч кінопремія «Оскар» святкувала свій почесний 92-ий день народження і вкотре потішила усіх кіноманів переліком переможців: